на етапи

step-by-step

stepwise

etappenweise

Unterteilung {f}

{feiz}
I. 1. астр. фаза, аспект, четвърт (на луната)
2. фаза, стадий, етап на развитие, период
3. ел. фаза, клема
4. геол. фациес
5. физикохим. съставна част на хетерогенна смес
II. 1. тех. извършвам на фази
2. oсъществявам постепенно
phase in въвеждам постепенно/на етапи
phase out постепенно изваждам от употреба/изтеглям, преустановявам производство на етапи

* * *

{feiz} n 1. астр. фаза, аспект; четвърт (на луната); 2. фаза, с(2) {feiz} v 1. тех. извършвам на фази; 2. oсъществявам постепе

* * *

фазов; фаза; стадий; период;

* * *

* * *

phase [feiz] I. n 1. фаза, стадий, етап на развитие; период; 2. астр. фаза, аспект, четвърт (на луната); in \phase синхронно, в една и съща фаза; out of \phase в различни фази, несинхронно; 3. ел. фаза; 4. геол. фациес; 5. физикохим. съставна част на хетерогенна смес; II. v синхронизирам; to \phase in въвеждам постепенно (на етапи); to \phase out спирам (преустановявам) постепенно; to \phase down намалявам постепенно.

{grə'deiʃənl}
a постепенеи, на етапи

* * *

{grъ'deishъnl} а постепенеи, на етапи.

* * *

постепенен;

* * *

* * *

gradational[grə´deiʃənəl] adj постепенен, на етапи, плавен, грациозен; FONT face=Times_Deutsch◊ adv gradationally.

1. (място за спиране) stage

2. сп. lap

3. прен. (степен в развитие) stage

на този етап на at this stage of

в началния си етап in its initial stage

на етапи by stages

бележи етап в развитие и пр. is a landmark

* * *

ета̀п,

м., -и, (два) ета̀па 1. ( място за спиране) stage;

2. спорт. lap, leg;

3. прен. ( степен в развитие) stage; в началния си \етап in its initial stage; на \етапи by stages; на този \етап на at this stage of;

4. (от пътуване, обикн. по въздуха) leg.

* * *

stage: in its initial етап - началния си етап; lap (сп.)

* * *

Тойнбі, Арнольд Джозеф (1889, Лондон - 1975) - англ. історик, філософ О. світу отримав в Оксфордському ун-ті В. икладав у Лондонській школі економіки, понад 40 років (від 1925 р.) очолював Королівський ін-т міжнародних відносин. Філософські інтереси Т. були зосереджені у сфері дослідження проблем філософії історії. Базовою ідеєю філософсько-історичної теорії Т. була ідея існування локальних, відносно замкнених цивілізаційних спільностей (спочатку Т. виділив 21 таку спільність, а потім зупинився на 13), кожна з яких має свою власну історію. Сукупність історій цих цивілізаційних спільностей (стисло-цивілізацій) утворює всесвітньо-історичний процес. У перебігу історії усіх цивілізацій Т. виділяє наступні етапи: виникнення, ріст, надлом, деградація та дезінтеграція, які характеризуються ним з позицій варіанта філософії життя Бергсона: виникнення й ріст цивілізацій пов'язуються з енергією життєвого пориву, а надлом, деградація й дезінтеграція - з виснаженням їх життєвих сил. Означені етапи є спільними для всіх цивілізацій, проте кожна проходить їх по-своєму, накладаючи на них відбиток власної унікальності. Згідно з Т., попри всю неповторність кожцої з цивілізацій, їм притаманні і деякі спільні характеристики, насамперед закон "виклику та відповіді". За цим законом, доки цивілізація спроможна на адекватне сприйняття й належну відповідь на кожен наступний з низки викликів історичного довкілля, вона рухається поступально. Можливість такої відповіді створюється завдяки продуктивним ідеям обдарованої здібностями й чеснотами т. зв. "творчої меншості". Ці ідеї через механізм соціального наслідування поширюються серед пасивної більшості і втілюються нею в життя. Однак з плином часу "творча меншість" може втратити здатність генерувати ідеї, що є адекватними викликові історичної ситуації, разом з цим - моральний авторитет. Суспільнозначуща діяльність творчої еліти набуває суто формального характеру й починає спиратися на апарат примусу. Відповідно, більшість перероджується у "внутрішній пролетаріат", визначальними рисами якого є паразитарний спосіб життя (з вимогами "хліба і видовищ"), неспроможність до плідної діяльності чи захисту свого суспільствах, водночас, перманентна готовність до соціальних збурень. За таких умов (до яких долучається загроза від варварської периферії, або "зовнішнього пролетаріату") відбувається надлом відповідної цивілізації з наступною її деградацією та розпадом. Втім, за Т., пізні етапи існування цивілізації зовсім не обов'язково мають поставати як непередвизначені й неминучі щаблі її загибелі. Під впливом нових "творчих меншостей" може відбутися духовне, а пізніше й цілісне відродження цивілізації К. рім того, уникнути розпаду можна також шляхом "єднання в духові", через залучення до вселенської релігії на основі об'єднання вже наявних світових віровчень і переходу на рівень світової цивілізації.

[br]

Осн. тв.: "Дослідженняісторії". У 12 т. (1934 - 1954); "Випробування цивілізації" (1948); "Світ і Захід" (1953); "Історичний підхід до релігії" (1956).

Петров, Віктор Платонович (псевд.: В. Бер, В. Домонтович) (1894, м. Катеринослав - 1969) - укр. письменник, літературознавець, історик філософії, археолог. Закінчив слов'яно-рос. відділення історико-філологічного ф-ту Київського ун-ту (1918). Докт. літературознавства (1930), докт. філологічних наук (1966). Керівник (від 1927 р.) Етнографічної комісії УАН, зав. сектором Ін-ту історії матеріальної культури, директор (від 1941 р.) Ін-ту укр. фольклористики АН УРСР. Проф. філософського ф-ту Укр. Вільного ун-ту (Мюнхен) і проф. богословсько-педагогічної академії УАПЦ. Від 1956 р. - в Києві: співр І. н-ту археології АН УРСР. Автор повістей, оповідань, наукових праць. Започаткував в Україні жанр "романтизованої біографії" (повісті "Романи Куліша", "Аліна і Костомаров"), автор насиченої філософськими ідеями інтелектуальної прози (повісті "Доктор Серафікус", "Без грунту", філософської притчі "Апостоли" та ін.). Для історіософських студій П. характерне прагнення осмислити ідею часу в історії, пізнати в ній "не лише рух, але й сталість, не лише часове, але й надчасове". Історія - це не каузально-поступальне творення "золотого віку", а "чергування перервності". Людство, за П., змінило у XX ст. вектор руху, повернуло від засад Ренесансу до засад Середньовіччя (нехтування раціональністю, осягнення природного як відбитку надприродного у символізмі та ін.). Праці П. про особистості і творчість Куліша і Сковороди - це перлини в дослідженні творчості Куліша і Сковороди. П. осягає Сковороду як "філософа-старця", для якого бути - це мислити, а "філософувати - це втікати з цього земного світу, визволятись од тіла". По-новому поглянув П. і на естетику Шевченка, Лесі Українки, Гоголя та ін.

[br]

Осн. тв.: "Пантелеймон Куліш у 50-ті роки. Життя, ідеологія, творчість" (1929); "Аліна й Костомаров. До історії їх життєвих взаємин" (1929); "Історіософічні етюди" (1946); "Екзистенціалізм і ми" (1946); "Провідні етапи розвитку сучасного шевченкознавства" (1947); "Українські культурні діячі УРСР - жертви більшовицького терору" (1992); "Етногенез слов'ян. Джерела, етапи розвитку і проблематика" (1972); "Домонтович В.: Проза". У 3 т. (1988); "Походження українського народу" (1992); "Особа Сковороди" (1995).

bite-sized[´bait¸saizd] adj 1. голям колкото една хапка; 2. който може да бъде прочетен наведнъж (за текст); който може да бъде разрешен на етапи (за проблем).

{'ə:li}
I. a ран (ен)
to be EARLY идвам рано/навреме
the EARLY cock първи петли
the EARLY quiet тишината на ранното утро
in the EARLY afternoon рано след обед
EARLY bird/riser ранобудник
EARLY bird съкр. Е. В. телевизионен транслационен спътник
it's the EARLY bird that catches/gets the worm рано пиле рано пее
in (the) EARLY summer/winter в началото на лятото/зимата
EARLY door театр. влизане в театъра рано преди представлението (срещу допълнително заплащане)
EARLY closing day търг. ден, в който магазините се затварят рано
it's EARLY days yet to още е рано да, би било прибързано да
EARLY ages далечни времена
in the EARLY thirties в началото на 30-те години
of an EARLY date стар, отдавнашен
EARLY errors младежки грешки
one'sEARLY education първоначалното си образование
at an EARLY date скоро
at the earliest possible convenience/opportunity при първа възможност
II. adv рано, преждевременно, в началото
EARLY in life докато съм още млад
EARLY enough навреме
as EARLY as the 15th century още през XV век
what is the earliest you can come? кога най-рано можеш да дойдеш? EARLY on още в началото, още в най-ранен стадий

* * *

{'ъ:li} а ран(ен); to be early идвам рано/навреме; the early cock първи(2) {'ъ:li} adv рано; преждевременно; в началото; early in life док

* * *

ран; ранен; рано;

* * *

* * *

early[´ə:li] I. adj ранен; to be \early пристигам рано (навреме); the \early cock първи петли; the \early quiet тишината на ранното утро; the \early stages of pregnancy ранните етапи на бременността; to keep \early hours лягам си рано, имам обичай да си лягам рано, водя редовен живот; \early door театр. пускане в театъра рано преди представлението (срещу допълнително заплащане); the earliest times най-ранните (най-отдалечените) времена; the E. Church първата (ранната) Християнска църква; in the \early twenties of the last century в началото на 20-те години на миналия век; of an \early date стар; o.'s \early education началното си образование; at an \early date скоро, не след дълго; at the earliest possible convenience при първа възможност; II. adv рано; преждевременно; в началото; \early in life докато съм още млад; \early enough навреме; \early in the season в началото на сезона; \early in the list в началото на списъка; as \early as possible колкото е възможно по-рано; as \early as the 15th century още през ХV в.; an incident which occurred earlier in the game инцидент, който стана в началото на играта; it's \early days yet to say рано е още да се каже.

постепенност;

* * *

gradualness[´grædjuəlnis] n постепенност, последователност, на етапи, части.

{steidʒ}
I. 1. естрада, площадка, подиум, скеле
2. сцена (в театър)
3. театър, драма, драматургия, драматическо изкуство, актъорска професия
to be/go on the STAGE съм/ставам актъор
to put/bring on the STAGE поставям (пиеса и np.)
to hold the STAGE имам/заемам първенствуваща роля/място в разговор и пр.
to quit the STAGE излизам/слизам от сцената (и прен.)
4. поприще, поле за дейност
5. стадий, етап, фаза, период
6. спирка, разстояние между две спирки/спирания, преход
to travel by easy STAGEs пътувам на кратки преходи/с чести спирки/без да бързам
(fare-) STAGE част от маршрута на автобус и пр., за която се плаща определена такса
7. STAGE (coach) ист. пощенска кола, дилижанс
8. масичка/подставка на микроскоп
9. геол. пластове утаечни екали от една и съща формация
10. ел. стъпало
11. косм. част от ракета с отделен мотор, степен на ракета
a multi-STAGE rocket многостепенна ракета
II. 1. поставям (пиеса)
2. имам сценични качества, сценичен съм (за пиеса)
3. организирам, представям, провеждам

* * *

{steij} n 1. естрада, площадка, подиум; скеле; 2. сцена (в т(2) {steij} v 1. поставям (пиеса); 2. имам сценични качества

* * *

фаза; сцена; степен; степенен; сценичен; стадий; театрален; режисирам; поприще; поставям; дилижанс; естрада; етап;

* * *

* * *

stage[steidʒ] I. n 1. естрада, площадка, подиум; 2. сцена (в театър); 3. театър, драма, драматургия, драматическо изкуство; to go on the \stage ставам актьор; to put ( bring) on the \stage поставям (пиеса и пр.); to take the \stage излизам сред аплодисменти (за актьор); 4. поприще; простор (поле) за дейност; 5. стадий, етап, фаза, степен, период; at this \stage в този стадий (момент); в този период (на развитието); \stage by \stage на етапи, постепенно, стъпка по стъпка; 6. спирка; разстояние между две спирки; to travel by easy \stages пътувам с чести спирки; to dress by easy \stages разг. обличам се, без да бързам; 7. ост. дилижанс, пощенска кола; 8. масичка на микроскоп; 9. геол. пластове утаечни скали от една и съща формация; 10. ел. стъпало; to set the \stage for подготвям почвата, създавам условия за; II. v 1. поставям ( пиеса); 2. има сценични качества (за пиеса); 3. организирам, подготвям, инсценирам; 4. ост. пътувам с дилижанс.